УТИХАТИ, ХАЮ, ЄШ,

Утихати, хаю, єш, сов. в. ути́х(ну)ти, хну, неш, гл. Утихать, утихнуть. Війна утихла. Рудч. Ск. І. 108. Втих вітер. Єв. Мр. IV. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 363.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

УТИХЛИЙ, А, Е. →← УТИСНУТИ, СЯ.

T: 212